Діксіленд і «Дюки»: пояснення

Де зародився джаз

Джаз сформувався в афроамериканських громадах Нового Орлеана з останніх десятиліть 1800-х до початку 1900-х років. Він увібрав блюз і регтайм, європейську гармонію й африканський ритм, а також спірічуелс, гімни, марші, водевільні пісні та танцювальні мелодії. Сам новоорлеанський стиль виник на початку 1910-х, коли музиканти поєднали марші духових оркестрів, французькі кадрилі, регтайм і блюз у гуртове звучання, де кілька ліній імпровізувалися водночас.

Духові оркестри та похорони

Багато з перших джазових музикантів працювали в барах поблизу Basin Street. Маршові оркестри також грали на пишних похоронах, які згодом стали називати джазовими похоронами, а їхні мідні духові, барабани й язичкові інструменти стали основними інструментами нової музики. Корнетист Бадді Болден грав у місті близько 1900 року, хоча жодного його запису не збереглося. Луї Армстронг починав у тому самому районі, перш ніж здобув славу в Чикаго.

Що означає Dixieland

Dixieland, який також називають традиційним джазом або гарячим джазом, — це стиль, заснований на музиці, що розвинулася в Новому Орлеані на початку XX століття. Назву вперше використали для Original Dixieland Jass Band, чиї ранні записи допомогли популяризувати цей стиль. Прихильники відродження традиційного джазу застосували цей термін до раннього джазу в 1940-х і 1950-х роках, а деякі молодші чорношкірі музиканти відкинули це відродження — частково через асоціації назви з епохою Джима Кроу.

Як грає оркестр

У стандартному гурті Dixieland попереду — труба або корнет, тромбон і кларнет. Ритм-секція включає щонайменше два з таких інструментів: гітара або банджо, струнний бас або туба, фортепіано та барабани. Характерне звучання виникає, коли один інструмент, зазвичай труба, веде мелодію, а інші імпровізують навколо неї. У результаті утворюється поліфонічна фактура, відмінна від писаних аранжувань біг-бенду, і найкращий спосіб її почути — стежити за одним інструментом за раз.

На що звертати увагу

Dixieland будується на колективній імпровізації — поліфонічній фактурі, у якій кілька ліній звучать одночасно, і саме тому він здається насиченим і життєрадісним. Wikipedia протиставляє його писаним аранжуванням біг-бендів епохи свінгу та бібопу, де мелодія викладається коротко, а більша частина твору імпровізується. Стежте за трубою, щоб почути мелодію, за кларнетом — заради філігранних візерунків над нею, і за тромбоном — заради басових ковзань унизу. У квитку цю музику називають новоорлеанським джазом у стилі свінгу.

Герцоги Діксіленду

The Dukes of Dixieland — це бенд, що відроджує традиції диксиленду Нового Орлеана, заснований у 1948 році братами Френком і Фредом Ассунто та їхнім батьком. Рух відродження диксиленду кінця 1940-х і 1950-х років очолював саме гурт братів Ассунто. Бенд записувався разом із Луї Армстронгом, а його госпел-альбом Gloryland був номінований на премію «Греммі». У квитку гурт названо номінантом «Греммі». Від часу заснування цю назву носили кілька складів колективу, а історія бенду викладена у Вікіпедії.

Гурт на човні

Хронологія пароплавної компанії засвідчує, що гурт Dukes of Dixieland став резидентом її вечерніх джазових круїзів у 1994 році й донині розважає гостей на вечерніх джазових круїзах та приватних чартерах. За десятиліття склад гурту змінювався чимало разів. Тож музиканти, яких ви почуєте цього вечора, можуть відрізнятися від тих, що звучать на давніших записах, — сприймайте цю назву як традицію гурту, а не як незмінний перелік виконавців.

Слухаємо на круїзному лайнері

На вечірньому круїзі гурт грає наживо, поки човен рухається, з місцями всередині та на відкритому повітрі. Коктейлі, пиво та вино продаються на борту. Денний рейс компанії супроводжує інший гурт, Steamboat Stompers, якщо ви хочете почути другу групу. Прислухайтеся, як фронт-лайн обмінюється мелодією та обплітає її — це і є серце цього стилю.

Читати далі: Джазовий круїз на пароплаві: як обрати